Відомостей про нього залишилося дуже мало. Літопис називає Ізяслава першим серед синів Рогнеди; ймовірно, він дійсно був старшим серед них, проте рік його народження невідомий, приблизно ставиться істориками до кінця 978 або початку 979 року.2
Походження
Полоцька княжна відмовила молодому Володимиру Хрестителю під час його сватання, і образила, заявивши “не хочу розути робичича”. Після цього Володимир спочатку розбив війська її батька, Рогволда, а потім обложив Полоцьк. В результаті ображений князь силою змусив Рогніду стати його дружиною, попередньо вбивши на її очах батька і братів.
Замах Рогніди на Володимира
…Одного разу, коли Володимир прийшов до неї в опочивальню і залишився з нею, Рогнеда почекала поки князь засне, потім взяла в руку ніж і занесла його над сплячим. Раптово Володимир прокинувся. Він перехопив руку княгині і відняв ніж. І сказала Рогнеда князю:
“Засмучена я, бо батька мого ти вбив і землю його полонив мене заради, а нині вже не любиш мене з немовлям моїм”.
І вказала на сплячого маленького Ізяслава. Володимир наказав княгині одягтися як в день весілля її, і сісти на ліжку в світлиці, щоб, повернувшись, стратити її. Сам же вийшов.
Ізяслав заступається за матір
І ось, зробивши все так, як наказав їй Володимир, Рогнеда розбудила Ізяслава, вручила йому меч і навчила, що сказати, коли повернеться батько. І коли увійшов Володимир в світлицю, встав син проти нього з мечем в руці і з такими словами звернувся до нього:

“Отче! Чи ти думаєш, що один тут?”
І відповідав Володимир:
“Хто б думав, що ти тут?”
І опустив меч свій, і вийшов. І скликав Володимир бояр своїх, і розповів про те, що сталося. Сказали бояри йому:
“Не вбивай дружини своєї, княже, заради дитя свого, але віддай їй разом з сином отчину її”.
Володимир побудував місто в отчині Рогнединой (Полоцької землі) і назвав його Ізяславлем-на ім’я сина, і віддав їм обом.
“З тієї пори, — укладає літописець, – піднімають меч Рогволожьі онуки проти Ярославлих онуків”
Подальша доля
Отже, за порадою з боярами Володимир дав Ізяславу з Рогнідою область батька останньої (Рогволода), тобто Полоцьку, в якій побудував для них Місто Ізяславль (тепер Заславль). Пізніше Ізяслав відбудував зруйновану Володимиром столицю (Полоцьк), перенісши її на більш високе і неприступне місце в гирлі річки Полота, на її лівий берег. Ймовірно, що на перших порах регентшей при ньому була його мати Рогнеда.
Відомий його родовий знак (тамга) — тризуб з маленьким хрестиком на середньому зубці. Сучасний герб міста Заславля нагадує про події більш ніж тисячолітньої давності.

Характеристика в літописах
Згідно з повідомленням літописця, Ізяслав був за характером досить спокійним і розважливим князем. Никонівський літопис показує його як розумну, освічену людину.
«Бысть жа сий князь тих и кроток, и смирен, и милостив, и любя зело и почитая священнический чин иноческий, и прилежаще прочитанию божественных писаний, и отвращаяся от суетных глумлений, и слезен, и умилен, и долготерпелив…»
Дружини і діти
Синами були Всеслав Ізяславич і Брячислав Ізяславич Полоцький. Інформації про Всеслава практично не збереглося, він помер ще дитиною, а ось Брячислав згаданий у літописах окремо у зв’язку з періодом утвердження Ярослава Мудрого на київському престолі – у 1021 році між князями-родичами відбулася битва на річці Судом.
Смерть і поховання
Зберігся тільки рік смерті – 1001. Місце поховання невідоме.