Князь Ярослав Мудрий
Коротке зведення
Головна » Князь Ярослав Мудрий

Коротка біографія

Портрет из Царского титулярника, 1672г.
Ярослав Мудрий.
Портрет з Царського титулярника, 1672г.
Ярослав Володимирович (на прізвисько Мудрий– один із синів великого князя Володимира Святославича (Хрестителя) від насильно взятої ним у дружини полоцької княжни Рогніди Рогволдовни. Після смерті Володимира в 1015 році, почалася міжусобна війна між його синами від різних дружин за право на київський престол. В результаті декількох років протистояння в 1019 році Ярослав Мудрий взяв гору і зайняв Київ.

За час свого правління зміг знову обкласти даниною племена Чудь, Емь, Ятвягов и Литви, зміцнив північно-західні кордони Київської Русі, повернув Червенські міста , відбив набіг печенігів на Київ в 1036 році, а також уклав ряд династичних шлюбів з правлячими династіями європейських держав.

Серйозною невдачею закінчився лише один масштабний захід – похід на Константинополь в 1043 році.

У внутрішній політиці князя Ярослава Мудрого варто виділити кілька ключових моментів: видання першого зводу законів, що дійшов до наших днів – Руської Правди, церковный устав (складений спільно з митрополитом Іларіоном), розвиток освітибудівництво нових місті храмів.

Перед смертю Ярослав Мудрий розділив владу між своїми синами -Ізяславом, Святославом і Всеволодом. Період мирного правління братів називається істориками “Тріумвірат Ярославичів”, він існував 19-ть років, після чого розпався і князі знову почали міжусобиці.

 Правління Ярослава Мудрого – процвітання Київської Русі

]Ростовський період (близько 988 – 1010) і початок новгородського (з 10 по 1014 р.) періоду правління князя Ярослава залишили вкрай мало свідчень, що не дивно – він був посаджений батьком на князювання в Ростов у віці близько 9 років і більшу частину адміністративних функцій виконували, швидше за все, спеціально приставлені люди.

До цього часу відноситься “Сказання про побудову града Ярославля” – згідно з легендою Ярослав подорожував по Волзі з Новгорода в Ростов, під час полювання на березі на нього напав ведмідь, якого князь зарубав сокирою. Після цього Ярослав наказав зрубати на неприступному мисі над Волгою невелику дерев’яну фортецю, названу по його імені.

Пам’ятний знак на легендарному місці заснування Ярославля
Напис: “На цьому місці в 1010 році Ярослав Мудрий заснував Ярославль”

Боротьба за владу і утримання Київського престолу

У 1014 році князь Ярослав відмовляється виплачувати данину своєму батькові, київському князю Володимиру. Імовірно, це було пов’язано з намірами Володимира передати престол одному зі своїх молодших синів, князю Борису, якому раніше було доручено командування Київською дружиною. Ярослав почав готуватися до збройного протистояння з батьком і найняв варягів.

Володимир збирався покарати сина і навіть підготував війська для походу, але захворів і в 1015 році помер.

Після смерті князя Володимира, його старший син Святополк, раніше покараний батьком за спробу перевороту і випущений незадовго до цих подій, був підтриманий своїми послідовниками і оголосив себе новим київським князем.

Схема - путь Ярослава Мудрого к киевскому престолу
Схема – шлях Ярослава Мудрого до київського престолу

Міжусобиця Ярослава Мудрого та Святополка Окаяного
1015-1019

Під час подальшої боротьби за владу між спадкоємцями Володимира Хрестителя Київська Русь поринула в міжусобні війни. Основні супротивники, Ярослав і Святополк, билися один з одним із мінливим успіхом:

  • 1015 –  вбиті князі Гліб, Борис і Святослав.
  • 1016 – битва під Любечем (Ярослав перемагає)
  • 1017 – Святополк разом з печенігами осаджують Київ (Невдало)
  • 1018 – Святополк разом з польським королем Болеславом I розбивають Ярослава в битві на річці Бузі і займають Київ
  • 1019 – Ярослав перемагає в битві на річці Альті
Схема - вторая усобица на Руси
Схема-друга усобиця на Русі

У результаті Ярослав Мудрий здобув перемогу і вигнав Святополка, прозваного згодом Окаяним, але ціна перемоги виявилася високою – були втрачені Червенські міста, багато жителів Києва, в тому числі сестри Ярослава, стали польськими полоненими, а землі, на яких брати билися один з одним, прийшли в запустіння.

Конфлікт з Брячиславом Полоцьким

У 1021 році племінник Ярослава, полоцький князь Брячислав Ізяславич, скоїв напад на Новгород, захопив полонених і багато видобутку.

Згідно з офіційною історією, Ярослав наздогнав недбайливого племінника на річці Судомі і зміг відняти награбоване, звернувши родича у втечу. У наступному ж році князі уклали мир, в знак якого Брячиславу під управління були передані міста Вітебськ і Усвят.

Згідно з “Сазом про Еймунд” все сталося набагато менш сприятливо для князя Ярослава Мудрого.

Більше про конфлікт

Конфлікт з Мстиславом Тмутараканським

У 1023 році Ярослав відлучився з Києва, щоб приборкати спалахнувший під Суздалем заколот. Його брат, тмутараканський князь Мстислав вирішив скористатися цим і разом з великим військом спочатку підійшов під стіни Києва, але не став довго осаджувати місто і замість цього зайняв Чернігів.

Ярослав зібрав дружину і виступив проти брата, але зазнав поразки. Мстислав запропонував укласти мир і розділити землі по Дніпру.

У 1026 році брати-князі уклали мир у Городця, а згодом разом відбили у Польщі Червенські міста в 1031 році.

Більше про конфлікт

Коротко про суть і напрямки зовнішньої політики
Ярослава Мудрого

Після укладення миру з братом Мстиславом, Ярослав Мудрий починає знову обкладати даниною племена, що вийшли з покори під час усобиці 1015-1019 років, а також звертає більш пильну увагу на західне і південне спрямування.

Окремої уваги заслуговують розгром печенігів під час облоги Києва у 1036 році і невдалий похід на Константинополь (званий також війною з Візантією) в 1043 році. Крім того, Ярославом були укладені династичні шлюби з правителями сусідніх держав, що дозволило зміцнити вплив Київської Русі в Європі.

Основні події зовнішньої політики перераховані в таблиці нижче:

Внешняя политика князя Ярослава Мудрого - карта
Зовнішня політика князя Ярослава Мудрого – карта

Таблиця “основні події зовнішньої політики Ярослава Мудрого”

Коротка характеристика внутрішньої політики та реформ Ярослава Мудрого

В різних джерелах, в 1016 або 1036 році Ярославом Мудрим був складений звід законів і судових норм отримав назву “Правда Ярослава”. Цей документ є одним з найстаріших дійшли до нас російських кодексів кримінального права.

Також, разом з митрополитом Іларіоном, якого князь Ярослав призначив без погодження з константинопольським патріархом, був виданий Церковний статут.

Князь приділяв увагу пропаганді освіти – була відкрита школа в Новгороді, організований переклад і перепис книг при Софійському Соборі (заснованому на честь розгрому печенігів під Києвом в 1036), там же пізніше з’явилася велика бібліотека.

Общая схема внутренней политики Ярослава Мудрого
Загальна схема внутрішньої політики Ярослава Мудрого

По мірі здійснення успішних військових походів, князь зміцнював кордони – на прикордонних територіях з’являлися нові міста-фортеці.

Підсумки та результати правління

  • Ціною утвердження на Київському престолі для князя Ярослава стали втрачені під час Усобиці 1015-1019 рр землі Чернігівської Русі, які були повернуті після укладення перемир’я з князем Мстиславом і спільних походів на Польщу в 1030-1031.
  • Розвиток освіти став черговим каменем у фундаменті майбутньої слов’янської культури.
  • Будівництво нових міст на здобутих територіях і фортець Пороській лінії забезпечили додатковий захист держави від майбутніх вторгнень кочівників.
  • “Правда Ярослава» і” церковний статут ” — нові віхи на етапі розвитку цивільного і церковного права.
  • Укріплено вплив Київської Русі на напрямках північ і північний-схід
  • Налагоджені стосунки з Польщею, полонені і Червенські міста, захоплені Болеславом I повернуті
  • Укладені династичні шлюби з королями Франції, Польщі, Угорщини і Норвегії, а також з родиною імператора Візантії — збільшення авторитету Київської Русі в Європі
  • Відбито набіг печенігів на Київ-більше дані племена не турбували Південно-східні кордони держави

Сім’я і особисте життя

Інгігерда, дочка першого християнського короля Швеції Олафа Шетконунга і королеви Астрід, стала дружиною Ярослава в 1019 році.

Діти Інгігерди та Ярослава Мудрого

У деяких джерелах стверджується, що Інгігерда навчила своїх дітей скандинавським мовам, і вони знали саги. Всього в сім’ї Інгігерди і Ярослава народилося дев’ять дітей:

Київська Русь після Ярослава Мудрого
Тріумвірат Ярославичів

Перед смертю в 1054 році, князь Ярослав дав своїм дітям настанови жити мирно, без сварок і чвар, а також поділив землі між ними, призначивши старшим Ізяслава. Незабаром два молодших сина, Ігор і В’ячеслав, померли і фактична влада зосередилася в руках Святослава, Ізяслава та Всеволода (старший син Володимир помер до кончини самого Ярослава).

Аж до 1073 року брати правили спільно, цей період був названий істориками “Тріумвірат Ярославичів”. На жаль, дітям Ярослава, як і двом поколінням правителів Київської Русі до них, не вдалося зберегти мир всередині держави та з 1073 року вони знову почали міжусобні війни.

Образ в культурі і пам’яті поколінь

Особистість Ярослава Мудрого залишила більш ніж значний слід в історії сучасної Росії і України. За минулі століття були створені безліч картин, фільмів і пам’ятників, присвячених князю.

Чому і за що Ярослава назвали Мудрим?

Давньоруські літописці піднімають тему мудрості Ярослава, починаючи з «похвали книгам», вміщеній під 1037 роком у «Повісті временних літ», яка складалася, за їхніми розповідями, в тім, що Ярослав мудрий тому, що побудував храми Святої Софії в Києві і Новгороді, тобто присвятив головні храми міст Софії — премудрості Божої, якій присвячений головний храм Константинополя. Тим самим Ярослав оголошує, що руська церква стоїть нарівні з церквою візантійської. Згадавши про мудрість, літописці, як правило, розкривають це поняття, посилаючись на старозавітного Соломона.

Оціни статтю - допоможи проекту:
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...